что означает доброго ранку

Что означает доброго ранку

Откройте возможности нейронного машинного перевода PROMT

PROMT.One (www.translate.ru) – бесплатный онлайн-переводчик на основе нейронных сетей (NMT) для азербайджанского, английского, арабского, греческого, иврита, испанского, итальянского, казахского, китайского, корейского, немецкого, португальского, русского, татарского, турецкого, туркменского, узбекского, украинского, финского, французского, эстонского и японского языков.

Изучайте времена и формы глаголов в английском, немецком, испанском, французском и русском языках в разделе Спряжение и склонение. Учите употребление слов и выражений в разных Контекстах. Мы собрали для вас миллионы примеров перевода на разные языки, которые помогут вам в изучении иностранных языков и подготовке домашних заданий.

Переводите в любом месте и в любое время с помощью мобильного переводчика PROMT.One для iOS и Android. Попробуйте голосовой и фотоперевод, скачайте языковые пакеты для офлайн-перевода.

Поделиться переводом

Но сейчас вы можете переводить только 999 символов за один раз.

Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь, чтобы переводить до 5 000 символов единовременно. войти / зарегистрироваться

Добавить в избранное

Для добавления в Избранное необходимо авторизоваться

Источник

Как здоровались предки славян?

Пожелать человеку добра и здоровья, прославить его Род и Бога – первое, что делали наши предки при встрече. Сегодня об этом обычае помнят не все, перейдя на уже привычное: “Привет!” А стоит вспомнить сакральный смысл приветствия, которое использовали наши праотцы

Всем известно, что «здравствуйте» – это пожелание здоровья. Приветствия «Здрав будь», «Здоровеньки Булы» и многие другие – так же пожелание здоровья собеседнику. Это признак хорошего тона и уважения. Происхождение этих приветствий очень интересно, так как слово «здравствуй», например, не сводится просто к слову «здравие», то есть здоровье. Корень «здрав» и «здров» встречается и в древнеиндийском, и в греческом, и в авестийском языках. Первоначально слово «здравствуйте» состояло из двух частей: «Sъ-» и «*dorvo-», где первая означала «хороший», а вторая имела отношение к понятию «дерево». Оказывается, для древних славян дерево было символом крепости и благополучия. То есть такое приветствие означает, что человек желает другому крепости, выносливости и благополучия.

Гой еси, добрый молодец!

Гой – чуть ли не самое древнее русское слово, которое имеет значения, связанные с жизнью и живительной силой. «Гой» означает «жить», а «еси» — «есть». Буквально: «Ты сейчас есть и будь живым ещё!».

«Гой еси, добрый молодец» – так приветствуют всех, кому желают добра и здравия.

Интересно, что этот древний корень сохранился в слове изгой. И если «гой» — это «жить, жизнь», то «изгой» — его антоним — это человек, оторванный от жизни, лишенный её.

Фразой «Мир Вашему дому!» приветствовали всех родичей встречного и его Род. Есть мнение, что, возможно, под таким приветствием имели в виду приветствие Домовому и Чура. Домовой был не просто хранителем очага и порядка в доме, но и воплощение бога Рода. Со временем Род трансформировался в Пращура, а затем и в Домового.

Но культ пращура остался на Руси. Слышали, наверное, выражение при нахождении бесхозной вещи: «Чур, моё!». Это древний призыв к Роду засвидетельствовать находку.

Издревле славяне приветствовали уважаемого человека низким поклоном до земли. Кроме того, прикосновение к земле (поцелуй) служил обрядом получения от земли силы и благодати. Знакомым и друзьям отдавали поясной поклон, а незнакомцам – чаще всего поклон, прикладывая руку к сердцу и затем опуская ее вниз.

Так же, незнакомца могли встретить простым кивком. При этом движение должно идти не к солнцу, а к земле. Славяне приветствовали уважаемого в общине человека низким поклоном до земли, иногда даже касаясь или целуя её. Такой поклон назывался «большим обычаем».

Знакомых и друзей встречали «малым обычаем» — поясным поклоном, а незнакомцев почти без обычая: прикладывая руку к сердцу и затем опуская её вниз. Вообще любой поклон означает смирение перед собеседником. Кроме того, как человек кланяется другому, он обнажает шею, становясь беззащитным, это своего рода оказание доверия.
Пожатие запястья

К счастью, наряду с заимствованными приветствиями в нашей современной речи мы используем и исконно славянские. Так, «Слава Роду!», «Доброго времени суток», «Будьте здоровы!» – все эти слова и словосочетания передают теплоту, заботу и участие в судьбе другого человека, собеседника.

Источник

Надоедливые «заеды»

Если улыбнувшись, вы почувствовали жжение в уголках рта, присмотритесь внимательно: возможно, на губах появились трещинки. В просторечии трещины в уголках рта называются заедами, в медицинской терминологии ― ангулярным стоматитом или щелевидным импетиго. На первый взгляд, заеды ― лишь мелкий дефект кожи, но за ним могут скрываться совсем не безобидные явления.

Причины появления трещин

Трещинки в уголках рта могут выглядеть по-разному. Иногда кожа губ только немного краснеет, но ее целостность не нарушается. В других случаях раздражение кожи сильное, на ней появляются ранки, которые болят, покрываются корочкой, кровоточат. И совсем угрожающе выглядят заеды в виде язвочек, покрытых множеством гнойных пузырьков.

Опытные медики по внешним особенностям трещин могут выявить причину их появления. Главной «виновницей» появления заед считается бактерия стрептококк, реже ― грибковая инфекция. Назовем наиболее частые причины возникновения заед.

«Скорая помощь» при заедах

С трещинками в уголках рта можно попытаться справиться самостоятельно. Первым делом нужно обработать их антисептиком и максимально снизить внешнее негативное воздействие на губы. Можно воспользоваться медицинскими препаратами, например, раствором борного спирта, перекисью водорода, порошком стрептоцида. Из народных средств подойдет масло чайного дерева или примочки из отваров череды, ромашки, чистотела.

Рекомендуется использовать мази с заживляющим эффектом: цинковую, тетрациклиновую, «Пантенол». Для смягчения кожи хорошо смазывать ранки оливковым или облепиховым маслом. Способствует быстрейшему заживлению капание в уголки рта свежего сока алоэ.

Своими силами можно устранить не только внешнее проявление заболевания, но и оздоровить организм изнутри. Для этого нужно правильно питаться, включив в рацион продукты, богатые витамином В2 и железом; начать прием поливитаминов (лучше после консультации с врачом); отказаться от вредных привычек и соблюдать нормы гигиены.

Когда нужно идти к врачу

Если два-три дня самостоятельной борьбы с заедами не принесли положительного результата, нужно обратиться к врачу. Терапевт или дерматолог назначат необходимые анализы и дадут рекомендацию по лечению. Скорее всего, потребуется сдать общий анализ крови и соскоб с кожи для определения природы заболевания. Возможно, понадобится консультация стоматолога или гастроэнтеролога.

Поскольку заболевание может быть вызвано грибковой или бактериальной инфекцией, да еще и на фоне сниженного иммунитета, нельзя относиться к нему легкомысленно. Неправильное или несвоевременное лечение может привести к распространению инфекции.

Источник

РАНОК

РА́НОК, нку, ч.

Був ранок. Сонечко зійшло, Збудилось соннеє село (С. Руданський);

Пароплав виходить із гавані. Ранок застає його у вільному морі (Ю. Яновський);

Здорова свіжість літнього ранку промивала безсонні очі бійців, обвівала спалені, запорошені обличчя (О. Гончар);

* Образно. Кічкас [на Дніпрі] був ранком електрифікації. Каховка і Кременчук – її великий день (М. Рудь);

* У порівн. Хороша вона була, молода і свіжа, як ранок (Марко Вовчок).

2. Публічне ранкове зібрання, де виконуються літературні, музичні та інші твори.

Полтавське громадянство влаштовувало недільні літературні ранки для бідного населення і для учнів (з мемуарної літ.).

(1) Бі́лий ра́нок – світанок.

Ми вкупочці розмовляли до білого ранку (з народної пісні);

(2) Роже́вий ра́нок – безхмарний, погожий ранок.

○ (3) На ра́нок, у знач. присл. – ранком.

Коли це на ранок – летить у Піски сам справник, летить стряпчий, летить становий (Панас Мирний);

(4) Одного́ [прекра́сного] ра́нку – якось вранці;

(5) Під (над) ра́нок, у знач. присл. – перед ранком.

◇ (6) Від (з) ра́нку [й (та)] до ра́нку – протягом тривалого часу; весь час; цілодобово.

Від ранку й до ранку – стук, грюк, хлюпанина (Панас Мирний);

А як з ранку та до ранку стали люди обридать, Ох зробив собі землянку, Оха більше не видать (Леся Українка);

Скільки правди в горлі, скільки мук – не переповісти й до рання (В. Стус);

(7) До́брий ра́нок! – традиційне взаємне дружнє вітання при зустрічі вранці.

– Добрий ранок, – захрипло, після сну вітається господар (М. Стельмах);

Лейтенант підходить до неї. – Доброго ранку, Ївго Борисівно! – Доброго ранку! (А. Головко);

(8) З (від) ра́нку (з ра́ння) до [са́мого] ве́чора (до сме́рку, до смерка́ння, дотемна́, до но́чі) – весь день; цілими днями, протягом довгого часу.

Трудно буде в кузні день у день з ранку до вечора (А. Головко);

Наче й мотаєшся по району з ранку до смерку, а все ж таки не косиш, не молотиш (І. Цюпа);

[Шинкарка:] Крячуть, крячуть чорні галки з рання до смеркання; Брешуть, брешуть вражі хлопці, що є в них кохання (С. Руданський);

Цілими днями сіялись крізь сіре сито осінні дощі, а коли їх не було, то над полем від ранку до самого вечора бродили тумани (О. Гончар);

Під вогнем бійці на переправі, і на тій – на правій стороні теж вогонь від ранку до смеркання (І. Гончаренко);

Ну, а нам з весною стільки діла! Ми в труді від ранку дотемна, Щоб, як ліс, озимина шуміла, Щоб, як військо, встала ярина (П. Дорошко);

Білка сумочку свою Розстебнула у гаю І від рання до смеркання В сумку зносить харчування (М. Стельмах);

З ранку до ночі бачу твої очі (з народної пісні);

Познача́ється на світ (ра́нок) див. познача́тися.

РА́НОК (частина доби після ночі), ПОРА́НОК розм., РА́ННЯ розм., ПОРА́ННЯ розм.; СВІТА́НОК, СВІТА́ННЯ, СВІТ розм., СВІТА́НЬ поет., РО́ЗСВІТ поет., РОЗСВІТА́ННЯ поет., РОЗСВІТА́НОК рідше, ПЕРЕДДЕ́НЬ рідше, ПЕРЕДДЕ́ННЯ рідше (пора доби перед сходом сонця). Ранок був тихий, з першим осіннім холодом (О. Донченко); Ще того самого поранку, коли батько мав гадку відвести Гриця до школи, не знали гуси про сей намір (І. Франко); Народився я на світ, Як їдного рання Моя ненька забагла Шпаків на снідання (С. Руданський); Лія слухала його мовчки. а обличчя її все горіло і розгоралося, як перед зіходом сонця на поранні тло ясного неба (С. Васильченко); В сутінках світанку він все малював будучність своїх дітей, внуків і правнуків (В. Стефаник); Євдоким сьогодні спав у клуні неначе убитий, і тільки світанням його розбудив несамовитий лемент дружини (М. Стельмах); Ось-ось незабаром світ настане, день надійде (І. Ле); Падав сніг, так, як сьогодні пада, Така ж була світань в засніжених полях (А. Малишко); У лютих битвах ми б’ємось недарма В гарячі ночі, в розсвіти глухі (А. Малишко); І зливались в синіх далях З ясновидим розсвітанням Над Дніпром вогнів заграви, Дальні сяйва Дніпрогесу (П. Усенко); Охрім Іванович на розсвітанку Виходить в поле, де блищить роса (Я. Шпорта); Грає ранок, переддень, Грає, сонцем виграва (П. Усенко); Дівча утомилось. В вікні переддення, Але не вгасає малий каганець (П. Воронько).

Источник

Привітання з добрим ранком

Ранок добрий вже настав,
Все навколо привітав.
І тобі вже час вставати,
Чашку кави випивати.

Позитив я тобі направляю
Й бадьорого ранку бажаю.
День цей вдачу хай подарує
Й замість мене тебе поцілує.

Доброго ранку, кохання чарівне!
Ти ніби ангел, весняна царівна.
В ніжності тане досвітня година,
Доброго ранку, кохана людино!

Лагідно пестить сонячне світло,
На тятиві затремтіла роса,
Нехай кохання мріями квітне
Й сипле любовна шалена гроза!

Доброго ранку, кохання моє! Нехай сьогодні в тебе буде чудовий день, побільше гарних новин та приємних подій. І нехай твій настрій сьогодні буде просто чудовим. А я весь день думатиму тільки про тебе! Цілую!

Світанок ясний наступає,
Нехай теплом тебя осяє.
З добрим ранком я вітаю,
Вдачі на весь день бажаю.

Хай ранок цей стане
Щасливим й казковим.
Хай настрій сьогодні
Буде самим чудовим.

Доброго ранку найкращій людині,
Гарного настрою, вдачі, добра.
Хай новий день буде кращим та дивним,
Здійснення планів, на серці тепла!

Ти пам’ятай, що кохаю безмірно,
Зустрічі жду і ціную тебе.
Хай все погане далеко обійде,
Тільки найкраще до тебе прийде!

З добрим ранком, моє щастя,
Прокидайся, бо вже час!
Хай життя приносить радість
Кожну хвильку, повсякчас!

Хай в цей день усі бажання
Виповняться всі умить,
Від любові твоє серце
Нехай пристрасно щемить!

Доброго ранку!
Тебе я вітаю,
Радості, щастя
Тобі я бажаю.

Зичу тобі,
Щоб у цей новий день
Було у тебе
Все файно лишень.

Посмішок, втіхи
Тобі я бажаю,
Звісно, любити
Мене закликаю!

Добрий ранок, добрий ранок,
Пройшла ніч, уже сніданок.
Новий ранок, новий день
Почни правильно, з пісень.
Включи настрій, посміхнись,
На невдачі не дивись.
Нехай день твій буде вдалим
І бадьорим й підривним.
Кожен день в житті прекрасний,
Головне ти не один.

Добрий ранок, моє сонце!
Хай прекрасним буде днина,
Радує нехай робота,
Друзі, вся твоя родина.

Все нехай, як хочеш, вдасться,
Ти скоріше прокидайся,
Зустрічай гаряче сонце
І яскраво посміхайся.

Моє кохане сонечко,
З добрим раночком, щастячко.
Хай день твій сіяє
І тільки радість тобі дарує.

Щоб спів твій був, як рання пташка,
Я голос твій, як рання річка.
А душа щоб радісна була,
І піснями тебе забавляла.

А серденько щоб кохало,
І від любові щоб горіло.
А рання діамантова роса
Щоб не бачила твої сльози.

Швидше подивись в віконце —
Посміхається там сонце!
Значить, час усім вставати,
Постіль свою заправляти!

Прокидайся, не лінись,
Всім навколо посміхнись,
І вперед — назустріч справам,
Хай цей день буде ласкавим!

Источник